Фізична особа, яка проживає в місті, здає в оренду власне рухоме майно сільськогосподарському підприємству, розташованому на території селищ

Відповідно до пп. 164.2.2 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору (конт-ракту).
Договірні відносини, які виникають між орендарем та орендодавцем, регулюються Господарським кодексом України, частиною першою ст. 283 якого визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає іншій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Порядок сплати (перерахування) податку до бюджету передбачено п. 168.4 ст. 168 Податкового кодексу, відповідно до якого податок, утриманий з доходів резидентів, зараховується до бюджету згідно з Бюджетним кодексом України.
Відповідно до п. 2 ст. 64 Бюджетного кодексу ПДФО, який сплачується (перераховується) податковим агентом — юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) чи представництвом нерезидента — юридичної особи, зараховується до відповідного бюджету за їх місцем знаходження (розташування) в обсягах податку, нарахованого на доходи, що виплачуються фізичній особі.
Таким чином, сільськогосподарське підприємство — орендар при виплаті доходу фізичній особі — орендодавцю зобов’язано нарахувати, утримати та сплатити до відповідного бюджету за своїм місцем знаходження ПДФО за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу, тобто 15 (17)%, та відобразити таку виплату у податковому розрахунку (форма № 1ДФ) за ознакою доходу «102».